Лабіринтові рибки. Загальна характеристика

Хто такі лабіринтові рибки і чому вони так називаються? Таку назву їм дали через так званий "лабіринт" ходів, пронизаних кровоносними судинами, який знаходиться у них зверху над зябровими дугами. Ця система каналів була отримана рибками в результаті еволюції. Справа в тому, що батьківщиною лабіринтових є заболочена місцевість і рисові поля Південно-Східної Азії. Спочатку рибки були змушені жити в брудних, мутних водоймах, практично без кисню, що й спричинило появу такого унікального органу. За допомогою нього особини деяких видів здатні жити без води до 8 годин. Правда, умовою для цього є постійний доступ до атмосферного кисню.

Саме завдяки своїй невибагливості до кисню лабіринтові рибки здобули величезну популярність серед початківців акваріумістів. Адже для них не потрібно купувати великі та дорогі акваріуми, встановлювати компресори для подачі повітря. Ці рибки можуть цілком нормально жити в невеликих об’ємах. Петушки, наприклад, цілком нормально існують навіть у склянці. Головне — періодично міняти воду і годувати улюбленця.

Утримання лабіринтових рибок

Оскільки лабіринтові спочатку живуть у, м’яко кажучи, не дуже хороших умовах, то й в акваріумі їм можна не створювати ідеальні умови. Більшість із них не потребує великого об’єму, не потрібен компресор для аерації, не потрібен потужний фільтр. Навіть хімічні параметри води не настільки важливі. Єдиною обов’язковою умовою для них можна назвати постійне підтримання температурного режиму в межах 23-26 градусів за Цельсієм.

Бажано для лабіринтових рибок дно засипати темним гравієм, сам акваріум щільно засадити живими рослинами. При цьому бажано прослідкувати, щоб у акваріум не потрапила ряска чи інші плаваючі рослини. Вони можуть повністю затягнути поверхню води і не дати можливості рибці набрати кисню у разі потреби.

Розмноження лабіринтових

Самці і самки представників цих видів досить сильно відрізняються один від одного. Зазвичай самці мають більший розмір, яскравіше забарвлення, мають красиві й великі хвости або плавці. Самки практично завжди менші за самців, менш помітні. Часто навіть важко сказати, що це представники одного виду риб.

Щоб стимулювати інстинкт розмноження у лабіринтових рибок, достатньо відсадити самку і кількох самців в окремий акваріум невеликого розміру. Акваріум слід густо засадити рослинами, можна штучними. Це робиться для того, щоб рибкам було де сховатися.
Температуру води в акваріумі підвищують до 28 градусів, і паралельно доливають трохи свіжої води.

Далі починається найцікавіше — залицяння самців за самками. Це дуже красивий процес, який просто заворожує. Самці плавають навколо самки, вигинаються і труться боками, обіймаючи її. Після залицянь відбувається побудова будиночка для мальків. Він схожий на хмару піни, у яку самці акуратно поміщають ікру після того, як її відклала самка. Після цього самку бажано відсадити, вона більше не братиме участі у народженні потомства. Самці ж будуть доглядати за ікрінками і мальками, поки ті не почнуть їсти самостійно.

Мальків слід годувати пилом із сушених дафній, інфузоріями та іншими дрібними кормами.

Види лабіринтових рибок

1. Бійцівська рибка або півник (Betta Splendens)

Це, мабуть, найпопулярніша рибка з родини лабіринтових. Півники відрізняються досить запальним характером, через що довгий час їх використовували на турнірах у Південно-Східній Азії.

Перша згадка про рибок Betta зафіксована у 1800 році в Таїланді. Зараз виведено десятки різновидів півників різних форм і кольорів. Загалом їх можна поділити залежно від форми плавників і хвоста на: королівські півники, дельтахвості, круглохвості, півмісяцевохвості, коронахвості, двохвості, плакатні, флагохвості, вуалехвості, кистехвості.

Статевозрілими півники стають уже в 3-4 місяці. Умови розмноження аналогічні всім лабіринтовим.

Особливістю характеру півників, що відрізняє їх від інших лабіринтових, є агресивність. Їх категорично не рекомендується утримувати разом як один з одним, так і з іншою рибою. Винятком можуть бути лише сомики, які просто не перетинатимуться з ними.

2. Лябіоза (Colisa Labiosa)

Ця рибка прийшла до нас із боліт Північної Індії та Бірми. У природних умовах вона досягає близько 10-11 см у довжину. В акваріумі ж виростає максимум до восьми сантиметрів. Лябіозу, в принципі, можна віднести до різновиду макроподів, але багато вчених і акваріумістів все ж виділяють їх у окремий вид. Рибок на територію колишнього СРСР завезли вперше у 1904 році, і до Другої світової війни вони були дуже популярні серед радянських акваріумістів. Після закінчення війни рибок довелося завозити повторно, оскільки особин для підтримки популяції практично не залишилось.

Особливість лябіоз, порівняно з іншими лабіринтовими, полягає в тому, що вони абсолютно нормально можуть жити при звичайній кімнатній температурі. Їм не обов’язково докуповувати нагрівач з терморегулятором. Також вони значно більш грайливі порівняно з багатьма лабіринтовими.

3. Ляліус

Ці дуже красиві кольорові рибки з розміром тіла близько 5-6 см прийшли до нас із річок Індії. Незважаючи на те, що зовні вони дуже нагадують макроподів (відмінність може бути лише у формі носа), їх виділили в окремий вид.

Рибки дуже легкі в утриманні. Парі цілком достатньо близько 15 літрів води. Для нормального розвитку цих рибок необхідна густа рослинність, низький акваріум, яскраве світло, температура води не нижче 20 градусів за Цельсієм. Параметри води, як і для більшості лабіринтових, значення не мають. Так само немає потреби в додатковій аерації.

Статевозрілими ляліуси стають у 4-5 місяців. Для нересту пару відсаджують в акваріум об’ємом не менше шести літрів, при цьому треба слідкувати за поведінкою рибок. Якщо самець довго ганяє самку, значить вона, ймовірно, ще не готова до нересту. У такому разі самку краще відсадити, щоб уникнути травм.

4. Макропод (Macropodus opercularis)

Батьківщиною макропода є Центральний В’єтнам і Лаос. Яскраві, красиві рибки. Причому яскравість забарвлення збільшується при підвищенні температури води в акваріумі.

Макроподи — одні з найпростіших в утриманні акваріумних риб. Вони спокійно можуть жити без фільтрації та аерації навіть у брудній воді. Переносять короткочасне підвищення температури до 35 градусів. Для нормального життя рибок достатньо 15-20-літрового акваріума на пару.

При розмноженні самця і самку відсаджують в окрему ємність, бажано засаджену рослинами. Якщо самка готова до ікрометання, самець починає вичавлювати з неї ікру. Оскільки вона легша за воду, то піднімається на поверхню, де самець ловить її і переносить у вже заздалегідь підготовлене гніздо з піни. За ікрою самець доглядає близько десяти днів, ретельно і дбайливо перебираючи її і перекладаючи з місця на місце. Самку на цей час краще прибрати з акваріума.

5. Цілувальний гурамі (Helostoma temminckii)

Ця, в певному сенсі, унікальна рибка не дуже схожа на своїх лабіринтових родичів. По-перше, у більшості з них немає отвору в потиличній частині зябрової кришки, і для поглинання кисню служать більш розвинені зябра. По-друге, вони ростуть до значних розмірів — близько 15 см у неволі і до 30 см у природних водоймах. Ну і по-третє, через що рибки й отримали свою назву — губи особливої форми, рухи яких нагадують поцілунок. Причому "цілуються" рибки не лише різних статей. Такі поцілунки служать гурамі і для з’ясування стосунків між самцями, і для прояву ніжності до самки, і як поважний жест до інших риб цього виду.

Цілувальні гурамі можуть харчуватися як рослинною, так і тваринною їжею. У роті у них розташовані сотні маленьких, але гострих зубів, які без проблем перетирають різну їжу. У неволі ж гурамі можна годувати як живим, так і сухим кормом. Наприклад, Tetra Betta — корм для всіх лабіринтових рибок.

В утриманні цілувальний гурамі складніший, ніж інші лабіринтові. Їм потрібен великий за розміром акваріум, мінімум метр завдовжки. Акваріум має бути добре засаджений живими рослинами. Температура води в ідеалі 24-28 градусів Цельсія, кислотність 6.0-8.0, жорсткість помірна. Як ґрунт рекомендується використовувати крупний темний гравій.

6. Медовий гурамі (Colisa chuna)

Досить поширена рибка серед акваріумістів. Батьківщиною її є північно-захід Індії, а також Бангладеш. Медовий гурамі росте невеликим, всього 3-4 см. Окремі особини у великих акваріумах можуть досягати 5-6 см. Ці рибки дуже мирні і поступливі, можуть спокійно утримуватися з іншими неагресивними видами.

Умови утримання медового гурамі схожі з макроподами і ляліусами. Вони зовсім не вибагливі до хімічних показників води, її чистоти та наявності аерації. Єдиною умовою для комфортного проживання рибок цього виду є густо засаджений живими рослинами акваріум. Проте вони зможуть жити і без рослин, але тоді необхідно буде придумати якісь укриття або будиночки, куди рибка зможе сховатися за потреби.

7. Перлинний гурамі (Trichogaster leerii)

Рибки цього підвиду дуже рухливі, мають красиве забарвлення. Під час розмноження перлинні точки на тілі рибок набувають фіолетового відтінку і стають яскравішими, наче сяють у променях сонця. Батьківщиною перлинних гурамі є Індія, Індонезія, Таїланд. Довжина дорослих рибок досягає 11 см, правда в акваріумі зазвичай не перевищує 8-9 см.

Умови утримання перлинних гурамі мало відрізняються від умов інших лабіринтових. Вони не потребують великих об’ємів. Для 3-4 рибок достатньо 30 літрів води. Жорсткість може бути в межах 4-20 градусів, кислотність від 6 до 7,8. Температурний режим теж досить широкий. Вони спокійно витримують температуру від 22 до 28 градусів.

Цей вид гурамі дуже лякливий, тому варто подбати про укриття для рибок заздалегідь.

8. Плямистий гурамі (Trichogaster trichopterus)

Цей вид гурамі в природі живе на Малаккському півострові, Південному В’єтнамі, а також на островах Індонезії. Це досить великі риби, окремі особини можуть досягати до 20 см у довжину. Правда, у неволі зазвичай не виростають більше 11-12, рідше бувають до 15 см.

Умови утримання цього виду гурамі мало відрізняються від усіх лабіринтових. Особливістю цього виду стало те, що в результаті схрещування було виведено безліч додаткових підвидів плямистого гурамі. Найпопулярнішими з них є:

- блакитний гурамі. Ці рибки яскраво-блакитного кольору, без смуг. По боках мають два великі темні плями
- золотий гурамі. Рибки жовтого або золотистого кольорів. Можуть зустрічатися як зі смугами на тілі, так і без них
- тигровий гурамі. Виведений від схрещування золотого і мармурового гурамі. Зазвичай пісочного кольору, з яскраво вираженими смугами і плямами.
- сніговий гурамі. Майже повністю біла рибка, з ледь помітними сірими смугами на тілі
- перламутровий гурамі. Рибка рожево-жовтого кольору, плями і смуги практично непомітні. Плавці світлі.