Чим годувати британського кошеня: харчування британських кошенят

Британські короткошерсті кішки сьогодні досить популярні як домашні улюбленці у людей різних категорій. Купуючи кошеня цієї породи, нові господарі природно хочуть забезпечити його найнеобхіднішим — перш за все сюди входить правильне годування. Побоювання власників кішок з цього приводу цілком обґрунтовані. По-перше, багато британців у майбутньому братимуть участь у виставках, а значить, повинні відповідати стандартам породи. По-друге, кішки цієї породи ростуть досить довго: до 4-5-річного віку. І лише збалансований і правильний раціон з перших днів появи кошеняти в домі забезпечить вам наявність здорової та пропорційно розвиненої кішки.

Переваги годування британських кошенят готовими кормами

Зазвичай до нових власників кошенята британської короткошерстої породи потрапляють у віці двох-трьох місяців. У цьому віці вони вже досить самостійні і можуть їсти будь-яку їжу, яку їм запропонують. При передачі кошеняти заводчики розповідають, чим його годувати, але найчастіше це перелік певних марок корму преміум-класу. Якщо ви обираєте годувати британця кормом протягом усього життя, завдання, звичайно, спрощується: достатньо регулярно купувати відповідний віку та стану тварини готовий продукт.

Щоб не стати жертвою контрафакту, купувати корми та консерви для кота потрібно лише в перевірених магазинах, не гнатися за акційними цінами (частіше за зниженою ціною йде корм із наближеним терміном придатності) і звикнути до думки, що харчування нового члена сім’ї буде займати постійну і часом вагому статтю в бюджеті. Не годуйте породистих кішок кормами економ-групи, особливо сухими. Ніжний організм, що пройшов численні експерименти з селекції тварин, не здатен впоратися з їх низькою якістю.

До 4 місяців кошеняті краще давати корми-консерви (або вологі) і лише потім поступово переходити на сухі. Основна проблема годування виключно кормами в тому, що мало в якій родині власники можуть втриматися і не запропонувати кошеняті чогось смачненького на додаток до основного раціону. Щодо того, чи можна змішувати натуральне і кормове харчування, думки розходяться, але більшість заводчиків твердо впевнені, що ні. Звичайно, кошеня від цього не загине і наслідків може взагалі не бути. Але може й серйозно захворіти або отримати хронічне, повільно прогресуюче захворювання внутрішніх органів, яке буде дошкуляти протягом усього життя.

Натуральне харчування для британських кошенят

Якщо ж між готовим кормом і натуральною їжею ви обираєте для британського кошеняти друге, рекомендацій і обмежень стає в рази більше. Основою натурального годування має стати м’ясо (саме м’ясо, а не риба, чого багато хто не знає). До м’яса можна додавати крупи, але за правильною пропорцією, м’яса має бути вдвічі більше. Овочі можна давати як підгодівлю.

З круп переважно варити рис, гречку, овес, пшоно. Не рекомендується пшенична крупа. М’ясо обирається лише курка та яловичина (пісних сортів). Дають м’ясо у вареному вигляді, хоча багато кішок із задоволенням поласували б сирим. Відварене м’ясо потрібно очистити від кісток, порізати дрібними шматочками і змішати з кашею та дрібно нарізаними овочами. Курку бажано давати без шкірки: вона погано засвоюється організмом кошеняти.

Іноді в їжу можна додати відварене яйце, курячу печінку та інші субпродукти. Молочні продукти (перш за все нежирний сир) обов’язково мають входити до раціону кошеняти, поки він маленький. А от дорослим кішкам молоко та його продукти скоріше шкідливі, ніж корисні.

При натуральному годуванні витрачається більше часу і виникає більше обмежень. Так, наприклад, потрібно подбати про:

• вітаміни — кошеня має отримувати їх у спеціальних добавках і саме в тій пропорції, яка необхідна саме йому;
• не давати свинину, ковбасні вироби, копченості, хліб і борошняне;
• рибу можна давати раз на тиждень лише у відвареному вигляді і тільки нежирну (судак або короп).

Пам’ятайте: лише з тих кошенят, яких годують правильно, виростають здорові та гарні кішки і коти. Тому, який вид харчування для свого британця ви б не обрали, не порушуйте базових рекомендацій, щоб потім не довелося лікувати тварину.